| Економіка | Соціум | Довкілля |
|---|---|---|
Економіка природокористування і сталий розвиток, 2022, 12(31): 39-47
УДК: 332.122:338.486
JEL CLASSIFICATION: I15, R14, Q57
DOI: 10.37100/2616-7689.2022.12(31).4
Марія Ільїна
д.е.н., с.н.с.,
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України»
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5555-1614
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЛОКАЛЬНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В РАМКАХ ЕКОСИСТЕМНОГО ПІДХОДУ
Анотація: Представлено деякі підходи до розробки національної та місцевої політики використання рекреаційних природних ресурсів з урахуванням локального рекреаційного потенціалу, демографічних та економічних особливостей розвитку різних територій. Розробку місцевої політики рекреаційного природокористування запропоновано здійснювати на основі екосистемного підходу. Екосистемний підхід до управління рекреаційними ресурсами відображає стратегію забезпечення сталого способу використання ресурсів з урахуванням усіх зв’язків і відносин всередині та поза безпосередньо залученими екосистемами. Рекреаційне природокористування є складовою національної політики використання природних ресурсів. Управління рекреаційними природними ресурсами є ширшим терміном, аніж управління рекреаційною сферою, оскільки перше включає охорону та відновлення ресурсів. Мультиплікативний економічний ефект і спільне використання рекреаційних ресурсів з іншими природокористувачами є основними рисами сфери рекреації. Для всіх регіонів України притаманна значна розбіжність між обсягом наявних рекреаційних ресурсів та ефективністю їх використання. Розроблено багаторівневий алгоритм рекреаційно-ресурсної та галузевої класифікації територій. На основі алгоритму запропоновано декілька моделей політики використання й управління рекреаційними природними ресурсами з урахуванням основних типів поселень (міських, сільських, проміжних), близькості поселень до міських центрів (урбанізованих та периферійних), рекреаційної ємності територій (висока, середня, низька) та економічної ефективності місцевої рекреаційної індустрії (ефективна, помірно ефективна, неефективна). Відповідно визначено три типи стратегії розвитку громад: центр рекреації і туризму, домінування рекреаційної сфери та рекреація для місцевих мешканців. Новизна дослідження полягає у диференціюванні політики використання рекреаційних ресурсів на основі оцінки їх ємності та потужності індустрії. Таким чином багаторівневий алгоритм класифікації територій за рекреаційними характеристиками дає змогу визначити ключові моделі місцевої політики.
Ключові слова: рекреаційні ресурси; рекреаційно-туристична сфера; рекреаційна потужність; екосистемний підхід; алгоритм.
Мова статті: Українська
Список використаних джерел
1. Штукмейстер В.Ю. Економічна сутність розвитку рекреаційного природокористування / Штукмейстер В.Ю. // Збалансоване природокористування. – № 3. – 2015. – С. 61–66.
2. Руденко В.П. Природо-ресурсний потенціал природних регіонів України / Руденко В.П., Вацеба В.Я., Соловей Т.В. – Чернівці, 2001. – 268 с.
3. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України / Мацола В.І. – Львів, 1997. – 259 с.
4. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / Бейдик О.О. – К.. : ВПЦ “Київський університет”, 2001. – 395 с.
5. Черчик Л. Механізм забезпечення конкурентоспроможності рекреаційної системи регіону / Черчик Л., Мостенець О. – Луцьк, 2016. – 214 с.
6. Bernini C. Is participation in the tourism market an opportunity for everyone? Some evidence from Italy / Bernini C., Cracolici, М. // Tourism Economics. – No. 22 (1). – 2015. – P. 57–79. DOI: https://doi.org/10.5367/te.2014.0409
7. Massidda C. The determinants of Italian domestic tourism: A panel data analysis / Massidda C., Etzo І. // Tourism management. – No. 33 (3). – 2012. – P. 603–610. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tourman.2011.06.017
8. Яковенко І.М. Сутність і специфічні особливості територіальної рекреаційної нерівностi / Яковенко І.М., Таган Т.А. // Культура народів Причорномор'я. – 2009. – № 152. – С. 50–54.
9. Безуглий І.В. Імперативи розробки стратегії еколого-економічного розвитку рекреаційно-туристичних систем / Безуглий І.В. // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2014. – № 3 (27). – С. 84 – 90.
10. Convention on Biological Diversity. Decision Adopted by the 7th Conference of The Parties. Ecosystem Approach. UNEP/CBD/COP. Available at: http://www.cbd.int/doc/decisions/cop-07/cop-07-dec-11-en.pdf.
11. Eugenio-Martin J. Economic crisis and tourism expenditure cutback decision / Eugenio-Martin J., Campos-Soria J. // Annals of Tourism Research. – 2014. – No. 44. – P. 53–73. DOI: https://doi.org/10.1016/j.annals.2013.08.013.
12. Job J. Links between Nature-Based Tourism, Protected Areas, Poverty Alleviation and Crises – The Example of Wasini Island (Kenia) / Job J., Passler F. // Journal of Outdoor Recreation and Tourism. – 2013. – No. 1. P. 18–28. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jort.2013.04.004.
13. Шубалий О. Методичні та прикладні засади інтегрального оцінювання комплексності використання лісоресурсного потенціалу / Шубалий О. // Статистика України. – 2011. – № 3. – С. 60–66.
14. Пелішенко В.П. Теоретико-методичні підходи оцінки рівня конкурентного потенціалу санаторно-курортних підприємств / Пелішенко В.П. // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2015. – № 3 (31). – С. 46–52.
15. UN WTO. Indicators of Sustainable Development for Tourism Destinations: A Guidebook. – Madrid: United Nations World Tourism Organization, 2004. – 507 р. DOI: https://doi.org/10.18111/9789284407262
16. Ступень М.Г. Територіальна привабливість природно-рекреаційних ресурсів Житомирщини / Ступень М.Г., Андрушенко В.Ю. // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2016. – Вип. 17. – Част. 4. – С. 94–97.
17. Туристична діяльність в Україні у 2020 році. Державна служба статистики України. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
18. Кіркова Н.П. Прогнозування основних тенденцій розвитку туристичної галузі України / Кіркова Н.П. // Ефективна економіка. – 2014. – №7. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3197
Дата публікації: 2022
Дата он-лайн версії: 2022
УДК: 332.122:338.486
JEL CLASSIFICATION: I15, R14, Q57
DOI: 10.37100/2616-7689.2022.12(31).4
Марія Ільїна
д.е.н., с.н.с.,
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України»
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5555-1614
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЛОКАЛЬНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В РАМКАХ ЕКОСИСТЕМНОГО ПІДХОДУ
Анотація: Представлено деякі підходи до розробки національної та місцевої політики використання рекреаційних природних ресурсів з урахуванням локального рекреаційного потенціалу, демографічних та економічних особливостей розвитку різних територій. Розробку місцевої політики рекреаційного природокористування запропоновано здійснювати на основі екосистемного підходу. Екосистемний підхід до управління рекреаційними ресурсами відображає стратегію забезпечення сталого способу використання ресурсів з урахуванням усіх зв’язків і відносин всередині та поза безпосередньо залученими екосистемами. Рекреаційне природокористування є складовою національної політики використання природних ресурсів. Управління рекреаційними природними ресурсами є ширшим терміном, аніж управління рекреаційною сферою, оскільки перше включає охорону та відновлення ресурсів. Мультиплікативний економічний ефект і спільне використання рекреаційних ресурсів з іншими природокористувачами є основними рисами сфери рекреації. Для всіх регіонів України притаманна значна розбіжність між обсягом наявних рекреаційних ресурсів та ефективністю їх використання. Розроблено багаторівневий алгоритм рекреаційно-ресурсної та галузевої класифікації територій. На основі алгоритму запропоновано декілька моделей політики використання й управління рекреаційними природними ресурсами з урахуванням основних типів поселень (міських, сільських, проміжних), близькості поселень до міських центрів (урбанізованих та периферійних), рекреаційної ємності територій (висока, середня, низька) та економічної ефективності місцевої рекреаційної індустрії (ефективна, помірно ефективна, неефективна). Відповідно визначено три типи стратегії розвитку громад: центр рекреації і туризму, домінування рекреаційної сфери та рекреація для місцевих мешканців. Новизна дослідження полягає у диференціюванні політики використання рекреаційних ресурсів на основі оцінки їх ємності та потужності індустрії. Таким чином багаторівневий алгоритм класифікації територій за рекреаційними характеристиками дає змогу визначити ключові моделі місцевої політики.
Ключові слова: рекреаційні ресурси; рекреаційно-туристична сфера; рекреаційна потужність; екосистемний підхід; алгоритм.
Мова статті: Українська
Список використаних джерел
1. Штукмейстер В.Ю. Економічна сутність розвитку рекреаційного природокористування / Штукмейстер В.Ю. // Збалансоване природокористування. – № 3. – 2015. – С. 61–66.
2. Руденко В.П. Природо-ресурсний потенціал природних регіонів України / Руденко В.П., Вацеба В.Я., Соловей Т.В. – Чернівці, 2001. – 268 с.
3. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України / Мацола В.І. – Львів, 1997. – 259 с.
4. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / Бейдик О.О. – К.. : ВПЦ “Київський університет”, 2001. – 395 с.
5. Черчик Л. Механізм забезпечення конкурентоспроможності рекреаційної системи регіону / Черчик Л., Мостенець О. – Луцьк, 2016. – 214 с.
6. Bernini C. Is participation in the tourism market an opportunity for everyone? Some evidence from Italy / Bernini C., Cracolici, М. // Tourism Economics. – No. 22 (1). – 2015. – P. 57–79. DOI: https://doi.org/10.5367/te.2014.0409
7. Massidda C. The determinants of Italian domestic tourism: A panel data analysis / Massidda C., Etzo І. // Tourism management. – No. 33 (3). – 2012. – P. 603–610. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tourman.2011.06.017
8. Яковенко І.М. Сутність і специфічні особливості територіальної рекреаційної нерівностi / Яковенко І.М., Таган Т.А. // Культура народів Причорномор'я. – 2009. – № 152. – С. 50–54.
9. Безуглий І.В. Імперативи розробки стратегії еколого-економічного розвитку рекреаційно-туристичних систем / Безуглий І.В. // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2014. – № 3 (27). – С. 84 – 90.
10. Convention on Biological Diversity. Decision Adopted by the 7th Conference of The Parties. Ecosystem Approach. UNEP/CBD/COP. Available at: http://www.cbd.int/doc/decisions/cop-07/cop-07-dec-11-en.pdf.
11. Eugenio-Martin J. Economic crisis and tourism expenditure cutback decision / Eugenio-Martin J., Campos-Soria J. // Annals of Tourism Research. – 2014. – No. 44. – P. 53–73. DOI: https://doi.org/10.1016/j.annals.2013.08.013.
12. Job J. Links between Nature-Based Tourism, Protected Areas, Poverty Alleviation and Crises – The Example of Wasini Island (Kenia) / Job J., Passler F. // Journal of Outdoor Recreation and Tourism. – 2013. – No. 1. P. 18–28. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jort.2013.04.004.
13. Шубалий О. Методичні та прикладні засади інтегрального оцінювання комплексності використання лісоресурсного потенціалу / Шубалий О. // Статистика України. – 2011. – № 3. – С. 60–66.
14. Пелішенко В.П. Теоретико-методичні підходи оцінки рівня конкурентного потенціалу санаторно-курортних підприємств / Пелішенко В.П. // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2015. – № 3 (31). – С. 46–52.
15. UN WTO. Indicators of Sustainable Development for Tourism Destinations: A Guidebook. – Madrid: United Nations World Tourism Organization, 2004. – 507 р. DOI: https://doi.org/10.18111/9789284407262
16. Ступень М.Г. Територіальна привабливість природно-рекреаційних ресурсів Житомирщини / Ступень М.Г., Андрушенко В.Ю. // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2016. – Вип. 17. – Част. 4. – С. 94–97.
17. Туристична діяльність в Україні у 2020 році. Державна служба статистики України. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
18. Кіркова Н.П. Прогнозування основних тенденцій розвитку туристичної галузі України / Кіркова Н.П. // Ефективна економіка. – 2014. – №7. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3197
Дата публікації: 2022
Дата он-лайн версії: 2022